Список параметрів – TELNET

Параметри сесії:
ANSWERBACK

Відповідь сервера на запит ENQ.

Допустимі значення:
[CR] – емуляція Enter,
[TAB] – емуляція табуляції,
[SN] – серійний номер,
[0xB] – набір байт, наприклад [0x01] [0x02] [0x03],
[PAUSEx] – затримка в х мс,
[KEYCODE] – клавіша,
‘TEXT’ – рядок,

Приклад: ANSWERBACK: ‘HELLO’

AUTOLOGIN_CILY_ON_CONNECT

Набір (перелік) переданих на сервер команд та даних, виконується один раз при запуску сесії (є ще однією інтерпретацією автологіна).

Формат: AUTOLOGIN_CILY_ON_CONNECT (‘string’): command_1 command_n

Допустимі значення command:
[CR] – емуляція Enter,
[TAB] – емуляція табуляції,
[SN] – серійний номер,
[0xB] – набір байт,
[PAUSEx] – затримка в х мс,
[KEYCODE] – клавіша,
‘TEXT’ – текст.

Приклад:
Після підключення до серверу зробити паузу в 1 сек., передати логін, табуляцію, пароль, Enter, почекати 1 сек. відправити серійний номер термінала:
AUTOLOGIN_CILY_ON_CONNECT: [PAUSE1000] ‘mylogin’ [TAB] ‘pass’ [CR] [PAUSE1000] [SN]

AUTOSTART

Ім’я сесії, яка повинна запуститься автоматично при старті програми. Може бути порожнім.

Приклад:
(автоматично запускати сесію TEST)
AUTOSTART: TEST

CHARSET_NAME

Кодування на серверній стороні. Значення параметру за замовчуванням або якщо порожнє: UTF-8.

Можливі значення параметру:
https://docs.oracle.com/javase/8/docs/technotes/guides/intl/encoding.doc.html
Часто використовуються значення: UTF-8, koi8-r, windows-1251.

Приклад: CHARSET_NAME: koi8-r

CONNECT_TIMEOUT

Таймер в секундах, протягом яких очікується відповідь від сервера. Після завершення роботи таймера відображається повідомлення про недоступність сервера.

Приклад: 30

KEEPALIVE

Функція вмикає періодичну відправку визначеної в параметрі послідовності байт на сервер для підтримки роботи мережевого стеку.

KEEPALIVE: [T,0xB]

Т – період відправки в секундах. Відраховується від будь-якого останнього пакету, що був надісланий на сервер.

0xB – набір байт, наприклад [0x01] [0x02] [0x03]

Приклад, в якому EMC кожні 30 секунд надсилає null на сервер (0х00):
KEEPALIVE: [30,0×00]

PREVENT_SLEEP

Параметр визначає поведінку режиму сну для екрана.

Приймає значення:
true – завжди включено,
false – відповідає налаштуванням сну в ОС.

Приклад: PREVENT_SLEEP: true

SESSION

Використовуйте параметр SESSION для створення кожної нової сесії.

 

Синтаксис для Telnet:

     SESSION_TELNET: host:port session_name

 

Синтаксис для SSH:

     SESSION_SSH: host:port session_name ‘user’ ‘password’

 

Де:

     host – ip-адреса або ім’я сервера,

     port – TCP-порт,

     session_name – ім’я сесії (виводиться в переліку доступних сесій користувачеві та використовується для створення override*),

     ‘user’ – логін користувача SSH

     ‘password’ – пароль користувача SSH

 

*Override це набір параметрів, що виконуються виключно для вказаної сесії.

 

Приклад 1Оголосити дві сесії My_Telnet_WMS та My_SSH_WMS

SESSION: od.sytecs.com.ua:2323 My_Telnet_WMS
SESSION: 127.0.0.1:22 MY LOCAL My_SSH_WMS ‘admin’ ‘pass’

 

Приклад 2: Приклад конфігураційного файлу з override, де у двох сесіях буде використовуватись різний розмір шрифту:

[My_Telnet_WMS]
TEXT_SIZE: 20

 

[My_SSH_WMS]
TEXT_SIZE: 40

 

TERMINAL_COL_MARGIN

Відстань у відносних одиницях між колонками (між буквами в колонці), за замовчуванням – 0.

Приклад: TERMINAL_COL_MARGIN: 3

TERMINAL_ROW_MARGIN

Відстань у відносних одиницях між рядками (між буквами в ряду), за замовчуванням – 0.

Приклад: TERMINAL_ROW_MARGIN: 3

TERMINAL_TYPE

Визначає тип термінал емуляції, встановленої на сервері.

Приймає значення:
VT220, VT100

По замовчуванню VT220.

Приклад: TERMINAL_TYPE: VT100

Зовнішній вигляд:
COLOR_SHEMA

Параметр визначає колір елементів на екрані в форматі HEX 16Bit.

Формат: COLOR_SHEMA: BACKGROUND_COLOR, TEXT_COLOR, CURSOR_COLOR
Якщо не задано, то приймає значення: #000000, #33FF00, #33FF00

Приклад: COLOR_SHEMA: #000000, #33FF00, #33FF00

CURSOR_BLINKING

Параметр визначає поведінку курсора наступним чином:
true – курсор мерехтить з частотою 1Hz
false – курсор має постійний колір тексту

Приклад: CURSOR_BLINKING: false

FULL_SCREEN_MODE

Управління заповненням екрану.

Приймає значення:
true – запуск в повноекранному режимі (панель індикаторів ОС ховається),
false – запуск в стандартному вікні ОС.

Приклад: FULL_SCREEN_MODE: true

SESSION_SCREEN_ORIENTATION

Управління орієнтацією (поворотом) екрана

Допустимі значення:
A – дозволити поворот екрану в сесії,
Р – зафіксувати в портретній орієнтації,
L – зафіксувати в альбомній орієнтації (включити в ОС автоповорот),
L2 – зафіксувати в альбомній перевернутій орієнтації (включити в ОС автоповорот),
Значення по замовчуванню або якщо не задано: P

Приклад: SESSION_SCREEN_ORIENTATION: L2

SHOW_WLAN_INDICATOR

Задаємо поведінку індикатора (рівня сигналу).

Приймаємо значення:
off – не виводиться,
on – завжди відображається,
low – тільки коли покриття відсутнє.

Приклад: SHOW_WLAN_INDICATOR: low

TEXT_SIZE

Розмір шрифту на терміналі.

Приймає значення:
Порожньо – розмір шрифту відповідає значенню за замовчуванням 28,
Число – фіксований розмір шрифту,
AUTO – розмір шрифту підбирається автоматично відповідно до правил в параметрах
TEXT_AUTOSIZE_X_UP_TO та TEXT_AUTOSIZE_Y_UP_TO

TEXT_AUTOSIZE_X_UP_TO

Параметр визначає границю розтягування тексту вправо (координата Х). Задається у % від повної ширини екрану.

Приймає значення:
NUM – число, відповідає % екрану, на якому буде розміщено текст. Діапазон від 10 до 200. Якщо не вказано, то 100,
KEYBOARD – в цьому випадку розтягнення відбуватиметься до клавіатури з правого боку, якщо вона є.

При розтягуванні в будь-якому випадку відслідковується положення тексту вниз по рядках, тобто розтягування обмежиться нижнім кінцем екрану.
Параметр не діє в разі значення VIRTUAL_KEYBOARD_STICK_TO AUTO та фіксованого значення FONT_SIZE

Приклад: TEXT_AUTOSIZE_X_UP_TO: KEYBOARD

TEXT_AUTOSIZE_Y_UP_TO

Параметр визначає границю розтягування тексту вниз (координата Y). Задається у % від повної висоти екрану.

Приймає значення:
NUM – число, відповідає % екарну, на якому буде розміщено текст. Діапазон від 10 до 200. Якщо не вказано, то 100,
KEYBOARD – в цьому випадку розтягнення відбуватиметься до клавіатури знизу, якщо вона є.

При розтягуванні в будь-якому випадку відслідковується положення тексту вправо по стовпчикам, тобто розтягування вниз додатково обмежиться правим кінцем екрану.
Параметр не діє в разі значення VIRTUAL_KEYBOARD_STICK_TO: AUTO та фіксованого значення FONT_SIZE

Приклад: TEXT_AUTOSIZE_Y_UP_TO: 90

Сканер штрихкоду:
BARCODE_PREFIX

Префікс, встановлюється перед значенням відсканованого штрихкоду.

Допустимі значення:
null – порожнє (префікс не передається),
[CR] – емуляція Enter,
[TAB] – емуляція табуляції,
[SN] – серійний номер,
[0xB] – набір байт, наприклад [0x01] [0x02] [0x03],
[PAUSEx] – затримка в х мс,
[KEYCODE] – клавіша,
‘TEXT’ – рядок.

Допускається послідовність з декількох значень.

Приклад: BARCODE_PREFIX: ‘*’

BARCODE_TERMINATOR

Суфікс, що встановлюється після сканування штрихкоду.

Допустимі значення:
null – порожнє (суфікс не передається),
[CR] – емуляція Enter,
[TAB] – емуляція табуляції,
[SN] – серійний номер,
[0xB] – набір байт, наприклад [0x01] [0x02] [0x03],
[PAUSEx] – затримка в х мс,
[KEYCODE] – клавіша,
‘TEXT’ – рядок.

Допускається послідовність із декількох значень.

Приклад: BARCODE_TERMINATOR: [TAB] [PAUSE500] [CR]

BARCODE_TO_COMMAND

Функція перетворення відсканованого штрихкоду в команду для сервера. Призначена для автоматизації переміщень по меню та операцій з використанням штрихкодів, як джерел вводу.

Формат: BARCODE_TO_COMMAND(‘CHAR’): command_1 command_n

‘TEXT’ – текст-триггер, що міститься в штрихкоді, (наприклад: ‘return’),
{command} – команда або їх послідовність.

Якщо сканер підключено як емулятор клавіатури, в цьому випадку TEXT має обмеження: використовуйте одну латинську літеру в нижньому регістрі.

Допустимі значення command:
null – порожнє (суфікс не передається),
[CR] – емуляція Enter,
[TAB] – емуляція табуляції,
[SN] – серійний номер,
[0xB] – набір байт, наприклад [0x01] [0x02] [0x03],
[PAUSEx] – затримка в х мс,
[KEYCODE] – клавіша,
‘TEXT’ – рядок.

Приклад:
Якщо введено символ t, то для емуляції передачі літери CR на сервер потрібно виконати команду:
BARCODE_TO_COMMAND(‘t’): [CR]

BARCODE_TYPE

Допустимі кодування штрихкода (ті що не в списку скануватися не будуть).

Допустимі значення: [ALL] – усі типи (в даній версії інші параметри не передбачені).

Приклад: BARCODE_TYPE: [ALL]

BARCODE_WEIGHT_RULE

Параметр задає правила обробки штрихкодів, які мають визначений префікс Р:

BARCODE_WEIGHT_RULE(‘P’)

 

Доступні наступні правила обробки:

1. Додавання префіксу 

APPEND_STRING(‘Value’)
де Value – текст.

Приклад, в якому відсканований штрихкод 2000000345 буде перетворено на 000002000000345

BARCODE_WEIGHT_RULE(‘2’): APPEND_STRING(‘00000’)

 

2. Відокремлення частини коду (наприклад, вагової)

EXTRACT_WEIGHT_BY_MASK(‘Mask’)
де Mask – формат маски:
* – будь-який символ,
А – артикул,
К – вагова частина в кг,
G – вагова частина в грамах.

Приклад маски: ’21AAAAAKKGGG’

Приклад: з відсканованого вагового штрихкоду 2912345600888 буде вилучено вагову частину 00.888 і передано на сервер:

BARCODE_WEIGHT_RULE(‘2’): EXTRACT_WEIGHT_BY_MASK(‘2*AAAAAKKGGG’)

TRIGGER_TIMEOUT

Таймер в сек., задає час активації сканера для віртуального тригера (клавіша на клавіатурі або плаваюча клавіша сканування)
Якщо не задано, то 5 сек.

Приклад: TRIGGER_TIMEOUT: 5

Віртуальна клавіатура:
VIRTUAL_KEYBOARD

Включення віртуальної клавіатури. Клавіатури переключаються за допомогою свайпу (якщо увімкнено декілька клавіатур).

Приймає значення:
[ALL]
Режим демонстрації всіх існуючих типів клавіатур. При цьому ім’я клавіатури відображатиметься посередині екрану.

[name]
Вкажіть назву віртуальної клавіатури, яку слід використовувати. Можна включити одразу декілька, розділивши їх пробілом (див. приклад нижче).

Приклад:
Увімкнути функціональну, цифрову та ASCII клавіатури:
VIRTUAL_KEYBOARD: [FN] [NUM] [ASCII]

VIRTUAL_KEYBOARD_HEIGHT

Параметр задає висоту клавіатури в % відносно повної висоти екрану (параметр діє тільки в портретній орієнтації).

Значення за замовчуванням: 35.

Приклад: VIRTUAL_KEYBOARD_HEIGHT: 35

VIRTUAL_KEYBOARD_LOCK

Блокування клавіатури на екрані.

Приймає значення:
true – віртуальна клавіатура зафіксована та не ховається,
false – віртуальна клавіатура ховається по натисканню на клавішу.

Приклад:
Ховати клавіатуру та виводити на екран по натисненню на іконку:
VIRTUAL_KEYBOARD_LOCK: false

VIRTUAL_KEYBOARD_STICK_TO

Параметр визначає, де саме з’являтиметься клавіатура в альбомній орієнтації (L, L2).

Приймає значення:
BOTTOM – знизу,
RIGHT – зправа (значення за замовчуванням),
MANUAL –  при тривалому натисканні на іконку клавіатури (понад 3 секунди) положення зміниться з BOTTOM до RIGHT і навпаки в альбомній орієнтації L, L2. Це значення параметра за замовчуванням.

Приклад: VIRTUAL_KEYBOARD_STICK_TO: MANUAL

VIRTUAL_KEYBOARD_TRANSPARENCY

Параметр визначає ступінь прозорості клавіатури в %.

Значення за замовчуванням: 80.

Приклад: VIRTUAL_KEYBOARD_TRANSPARENCY: 80

VIRTUAL_KEYBOARD_WIDTH

Параметр задає ширину клавіатури в % відносно повної ширини екрану (параметр діє тільки в альбомній орієнтації).

Значення за замовчуванням: 35.

Приклад: VIRTUAL_KEYBOARD_WIDTH: 35

Макроси клавіатури:
KEYCODE

За допомогою клавіатурних перепризначень (макросів) підвищується ергономіка роботи оператора. Перепризначення діють тільки для апаратних кнопок пристрою.

Макрос для будь-якої апаратної клавіші є записом в один рядок наступного формату:
keyName(my description): {command}

keyName(my description) – системний код та присвоєне зрозуміле ім’я (my description). Системний код можна дізнатися запустивши в меню програму KEY SCANCODES. В ній відображуються значення keyName клавіш на які натискається.

Приклад: KEYCODE_F1(Кнопка F1)

{command} – послідовність викликів, що передаються на сервер. Допустимі значення:

null – порожнє (суфікс не передається),
[CR] – емуляція Enter,
[ESC] – ескейп,
[TAB] – емуляція табуляції,
[SN] – серійний номер,
[0xB] – набір байт, наприклад [0x01] [0x02] [0x03],
[PAUSEx] – затримка в х мс,
[KEYCODE] – клавіша,
‘TEXT’ – рядок.

Приклади:
По натисненню на F1 на сервер передати код клавіші 3:
KEYCODE_F1(F1): [KEYCODE_3]

По натисненню на F1 на сервер передати TAB (відповідає 09 в ASCII таблиці, див. доповнення А):
KEYCODE_F1(F1): [0х09]

По натисненню на F1 на сервер передати рядок TEXT :
KEYCODE_F1(F1): ‘TEXT’

По натисненню на F1 на сервер передати команду TAB (емулюється натиснення на клавішу TAB):
KEYCODE_F1(F1): [TAB]

Команди також можна передати як байти, тобто два записи нижче рівнозначні:
KEYCODE_F1(F1): [TAB]
KEYCODE_F1(F1): [0х09]

Макроси можуть збиратися в послідовність. Послідовності слід розділяти пробілами для зручності написання. Відсутність пробілів не є помилкою. Макрос не буде виконуватися, якщо якийсь елемент всередині має некоректний запис. Кількість рядків не обмежується.

По натисненню F1 передати логін, табуляцію, пароль, Enter (CR), почекати 1 сек., відправити CR LF:
KEYCODE_F1(F1): ‘mylogin’ [TAB] ‘pass’ [CR] [PAUSE1000] [0x0D] [0x0].

 

Таблиця ESC-команд

КомбінаціяКомандаHEX
Ctrl+ASOH0x01
Ctrl+BSTX0x02
Ctrl+CETX 0x03
Ctrl+DEOT0x04 
Ctrl+EENQ0x05 
Ctrl+FACK0x06
Ctrl+GBEL0x07
Ctrl+HBS0x08
Ctrl+ITAB0x09
Ctrl+JLF0x0A
Ctrl+KVT0x0B
Ctrl+LFF 0x0C
Ctrl+MCR0x0D
Ctrl+NSO0x0E
Ctrl+OSI0x0F
Ctrl+PDLE0x10
Ctrl+QDC10x11
Ctrl+RDC20x12
Ctrl+SDC30x13
Ctrl+TDC40x14
Ctrl+UNAK 0x15
Ctrl+VSYN0x16
Ctrl+WETB0x17
Ctrl+XCAN0x18
Ctrl+YEM0x19
Ctrl+ZSUB0x1A
Ctrl+[ESC0x1B
Ctrl+\FS0x1C
Ctrl+]GS0x1D
Ctrl+^RS0x1E
Ctrl+_US0x1F
Ctrl+?DEL0x7F

 

Спеціальні функції:
AUTO_REPLY

Автовідповідь сервера при появі визначених параметрів рядка.

Формат: AUTO_REPLY(‘string’): command_1 command_n

Допустимі значення command:
[CR] – емуляція Enter,
[TAB] – емуляція табуляції,
[SN] – серійний номер,
[0xB] – набор байт,
[PAUSEx] – затримка в х мс.

Приклад:
[0x01] [0x02] [0x03],
[PAUSEx] – затримка в х мс,
[KEYCODE] – клавіша,
‘TEXT’ – текст.

Приклад 1:
При появі на екрані поля вводу “Термінал:”, передати серійний номер термінала та Enter:
AUTO_REPLY(‘Термінал:’): [SN] [CR]

Приклад 2:
При появі на екрані поля вводу “Login:” зробити паузу в 1 с, передати логін, табуляцію, пароль, Enter:
AUTO_REPLY(‘Login:’): [PAUSE1000] ‘mylogin’ [TAB] ‘mypass’ [CR] [PAUSE1000] [SN]

CALCULATOR

Функція “Калькулятор” використовується для підрахунку суми ваги з відсканованих вагових кодів одного артикулу та передачі цієї суми в рядок введення.

1. Увімкнення функції: 

CALCULATOR_ENABLE(‘P’): [AUTO] або [KEYCODE_F]
де P – префікс штрихкоду, для якого включається калькулятор,
AUTO – автоматичне включення калькулятора по префіксу,
KEYCODE_F – код кнопки ручного включення калькулятору при натисненні певної клавіші.

Приклад: CALCULATOR_ENABLE(‘2’):  [KEYCODE_F3]

 

2. Задання масці вагового штрихкоду:

CALCULATOR_MASK: ‘Mask’
де Mask – формат маски:
* – будь-який символ,
А – артикул,
К – вагова частина в кг,
G – вагова частина в грамах.

Приклад: CALCULATOR_MASK: ‘2*AAAAAKKGGG’

 

3. Налаштування функціональної клавіші для підтвердження та скасування:

CALCULATOR_CONFIRM_KEY(‘Text’): [KEYCODE_F]
CALCULATOR_CANCEL_KEY(‘Text’): [KEYCODE_F]
де Text – назва кнопки, задана користувачем.
KEYCODE_F –  код кнопки дії.

Приклад:
CALCULATOR_CONFIRM_KEY(‘F5 ОК √’): [KEYCODE_F5]
CALCULATOR_CANCEL_KEY(‘F6  CANCEL X’): [KEYCODE_F6]

 

4. Налаштування тексту блокуючого повідомлення при скануванні іншого артикулу (за шаблон приймається перший відсканований артикул):

CALCULATOR_WARNING_TEXT: ‘Text’
де Text – текст попередження, що показується користувачеві.

Приклад: CALCULATOR_WARNING_TEXT: ‘ХИБНИЙ ПРОДУКТ!’

 

Повний приклад:
CALCULATOR_ENABLE(‘2’):  [KEYCODE_F3]
CALCULATOR_MASK: ‘2*AAAAAKKGGG’
CALCULATOR_CONFIRM_KEY(‘F5 ОК √’): [KEYCODE_F5]
CALCULATOR_CANCEL_KEY(‘F6  CANCEL X’): [KEYCODE_F6]
CALCULATOR_WARNING_TEXT: ‘НЕВЕРНЫЙ ПРОДУКТ!’

 

PREVENT_DOUBLE_TAP

Використовується, якщо на пристрої спостерігається подвійний ввід при натисканні клавіш клавіатури. Дану особливість помічено на терміналах виробника UROVO.

Приймає значення:
true – застосувати,
false – вимкнуто.

Значення за замовчуванням: false

Приклад: PREVENT_DOUBLE_TAP: true

SCANHELPER_HOST

Адреса і порт сервісу заміни відсканованих штрихкодів на данні сервера.
Використовується, якщо необхідно замість штрихкоду передавати Telnet-серверу певне значення, що надсилає TCP-сервер.

Формат відповідає специфікації Scan Helper 1.1:
Пакет для відправки на сервер: <STX>BARCODE<ETX>
Відповідь сервера: <STX>Value1|ValueN<ETX>
ЕМС обробляє символ | як \n

Приклад:  SCANHELPER_HOST: 10.0.0.100:9000

SCANHELPER_PREFIX

Префікс штрихкоду, який необхідно замінити за допомогою сервісу Scan Helper.
Допустимо введення декількох префіксів, розділених комою.

Приклад:

SCANHELPER_PREFIX: ‘WH’
На сервер <STX>Barcode<ETX>
Відповідь: <STX>VALUE1|VALUEn<ETX>

UPDATE_URL

Посилання на http-сервер, де знаходиться apk-файл нової версії додатку EMC.

Приклад:
Перейшовши по посиланню з даного прикладу, Ви завжди можете завантажити останню версію:
UPDATE_URL: https://sytecs.com.ua/user/emc/com.enterprisemobilityclient.te.apk

Сайт використовує Cookies для покращення Вашого клієнтського досвіду. Продовжуючи використовувати Сайт Ви погоджуєтесь з їх використанням. Для отримання детальної інформації про Cookies ознайомтеся з Політикою конфіденційності.

Даю згоду